|
Марчук І.У., Макаренко В.М., Розстальний В.Е., Савчук А.В.
Інформація надана виданням "Настоящий хозяин" за червень 2004 рік
Калій - дивний метал. Дивний не тільки тому, що ріжеться ножем, "пливе" у воді, горить і вибухає на її поверхні, офарблює полум'я у фіолетовий колір. Він неповторний тому, що входить до складу більше трьохсот мінералів, утримується в ґрунті, рослинах, організмах людини й тварин
Зміст калію в рослинах становить близько 1,9%, причому одна частина іонів калію втримується в клітинному соку, інша - у структурних елементах клітки в поглиненій формі. Більша його частина перебуває в молодих органах. Установлено, що в міру старіння окремих органів рослини іони калію переміщаються в крапки найбільш інтенсивного росту
Калій активно впливає на синтез вуглеводів і їхнє переміщення до органів, які містять їх у резерві, бере участь в інших біохімічних процесах, зокрема, у подиху. Рослини, забезпечені калієм, краще переносять посуху й низьку температуру. Іони калію впливають на обмін азотистих речовин. У випадку його недостачі в клітках накопичується надлишок аміаку, що може привести до отруєння й загибелі рослин. Дефіцит калію спричиняється розщеплення білків, які знижують якість зерна, плодів і провокують розвиток хвороб. Під час росту зернових калій сприяє міцності стебла, що підвищує стійкість рослін до вилягання.
Динаміка поглинання калію різними культурами протягом вегетації залежить від їхніх біологічних особливостей. У зернових культур максимум поглинання доводиться на період колосіння; у льону - цвітіння; картоплі, цукрового буряка - максимального наростання бадилля, бульб і коренеплодів. Відносна кількість калію в рослинах зменшується з їхнім віком, однак абсолютна його величина збільшується практично до кінця вегетації
Більше його поглинають плодово-ягідні культури, цукровий буряк, картопля, кукурудза, соняшник, коренеплоди, капуста, багаторічні трави. Менше калію виноситься із урожаєм жита, пшениці, затятих зернових
Зміст і форми калію в ґрунті
Майже всі ґрунти (за винятком торф'яних) в 5-50 разів більше багаті по валовому змісті калію в порівнянні з азотом і в 8-40 разів - з фосфором. Зміст калію коливається від 0,5 до 2,5%, а запаси в орному шарі становлять 15-90 т/га. Незважаючи на високий валовий зміст і запаси калію в ґрунті, більша його частина (98-99%) перебуває в нерозчиненій і недоступній для рослин формі. Зміст у ґрунтах обмінного калію, що є основною формою харчування рослин, становить тільки 0,5-2,0% його валових запасів. Більше калію втримується у важкі по гранулометричному складу ґрунтах
По доступності для рослин з'єднання калію підрозділяють на п'ять форм
1. Основна кількість калію (98-99%) утримується в ґрунтах у вигляді мінералів - польові шпати, слюди, гідрослюди й т.д. На частину цих мінералів доводиться майже 18% маси земної кори. Найпоширенішийо польові шпати, калій яких практично не засвоюється рослинами, тоді як 13 слюдистих і гідрослюдистих мінералів, зокрема, мусковіт, біотит, може використовуватися в незначній кількості в результаті дії на них кислот, які виділяються кореневою системою рослин. У цілому, руйнування мінералів під дією фізико-хімічного вивітрювання й мікробіологічної діяльності - процес досить довгий і в харчуванні рослин відіграє незначну роль. Калій глинистих мінералів більше розчинний, чим піщаних ґрунтів, тому в глинистих ґрунтах зміст валового й рухливого калію вище.
2. Калій обмінними, поглиненими ґрунтовими колоїдами, становить не більше 0,5-1,5% загального змісту цього елемента в ґрунті. У більшості незасолених ґрунтів його зміст коливається від 4,7 до 23,5 мг на 100 г ґрунти, що в перерахуванні становить 141-705 кг/га. Хоча ця форма вважається доступної для харчування рослин, рослини можуть використовувати тільки ту його частину, що витісняється в ґрунтовий розчин іншими катіонами, що перебувають на поверхні кореневих волосків. По складу обмінного калію визначають забезпеченість ґрунту доступною формою. Звичайні й типові чорноземи й сіроземи більш багаті на обмінний калій, чим дерено-підзолисті, піщані й супіщані ґрунти
3. Водорозчинний калій -водорозчинні солі, які перебувають у грунтовому розчині. Ця форма легкодоступна для рослин, але її зміст дуже незначно - 1/10 частина від обмінного або 0,1% від валового змісту калію (1,7 мг на 100 г ґрунти). Частина водорозчинного калію (а також калій з добрив) може легко поглинатися (фіксуватися) глинистими мінералами ґрунту й переходити в необмінну форму, малодоступну для харчування рослин. Необмінна фіксація калію більше виражена на чорноземних і сіроземних ґрунтах, особливо у випадку їхнього різкого зволоження або висушування
4. Калій органічної речовини входить до складу пожнивних і кореневих залишків рослин, а також тіла живих організмів, що населяють ґрунт. Ця форма калію безпосередньо для рослин недоступна, але переходить у доступну послу мінералізації органічної частини рослинних залишків і відмерлих мікробів і інших мікроорганізмів
5. У деяких ґрунтах водорозчинний калій (а також калій добрив) може перетворюватися в необмінну форму, у результаті чого знижується його доступність для рослин. Необмінна фіксація калію найбільш виражена на чорноземах і сіроземах, особливо при їхньому періодичному зволоженні й висушуванні. По змісту обмінного калію рекомендовані норми добрив коректують. При низькому змісті їх збільшують на 25-30%, при високому знижують на 25-30%. В інтенсивних сівозмінах рівень повернення калію повинен становити 100-115%.
Калійні добрива
Калійні руди - це гірські породи з підвищеним змістом калію, які залягають глибоко в надрах Землі й не виходять на її поверхню. Відомо 10 видів калійних руд, до складу яких входять різні калійні мінерали, які, крім калію, містять натрій, магній, сірку й значну кількість хлору. Уважається, що мінімальний зміст KCl у рудах, придатних для виробництва калійних добрив, повинне бути не менше 18-20%.
Для виробництва калійних добрив використовують сильвініт (15-40% KCl) і карналіт (20%KCl), значні поклади яких є в Росії й Білорусії. В Україні самим більшим є Прикарпатське родовище, у мінералах якого переважають сірчанокислі солі - коштовна сировина безхлорних калійних добрив
По змісту живильних речовин калійні добрива підрозділяють на дві групи
1. Прості калійні добрива, які містять до 30% калію (ДО2ОБ), - природні калійні руди, калімаг і калімагнезія. Розмелені природні калійні руди іноді називають сирими калійними добривами
2. Концентровані калійні добрива, які містять більше 30% калію (ДО2ОБ), - хлористий і сірчанокислий калій, 30-40% це калійні солі, калійелектроліт і поташ
По змісту хлору калійні добрива підрозділяють на хлорвмістні й безхлорні.
Прості калійні добрива.
Сильвініт - містить 12-18% ДО2О. Роблять розмелом сильвінітової породи. Це великокристалічна сіль білого, рожевого, бурого, іноді блакитнуватого кольору. Сильвініт малогігроскопічний, добре розсіюється. Його недоліком є значний зміст хлору (на 1 кг ДО2Про доводиться 3,8 кг хлори). Позитивним є зміст натрію (на 1 кг ДО2ПРО - 2,5 кг Na2O). Добриво краще вносити восени під культури, які добре реагують на натрій (цукровий буряк і коренеплоди). Не рекомендується вносити під культури, чутливі до хлору (картопля, овочеві, тютюн, виноград і цитрусові).
Каїніт - містить не менш 10% ДО2ПРО, 6-7% Mg, 32-35% Cl, 22-25% Na2O, 15-17% SO4. Одержують розмелом каїнітової або каїнітово-лангбейнітової породи. Це великокристалічна сіль сіро-рожевого кольору. Каїніт малогігроскопічний, не злежується, добре розсіюється. Його недоліком є високий зміст хлору (на 1 кг ДО2Про доводиться 3,3 кг хлори). Вносять як основне добриво
Калімагнезія - містить 28-30% ДО2О и 8-10% Mg. Роблять із шеніту в гранульованій (марка А) і порошкоподібної (марка Б) формах. Коштовне калійне добриво, особливо на легких ґрунтах під чутливі до хлору культури. Особливо добре реагують на це добриво рослини із сімейства хрестоцвітних.
Калімаг - містить 16-19% ДО2О и 8-9% Mg. Роблять із лангбейнітової породи. Має гарні фізичні властивості, негігроскопічне добриво, під час зберігання не злежується. Рекомендується під культури, які негативно реагують на хлор, особливо на дерено-підзолисті ґрунтах
Концентровані калійні добрива
Хлористий калій - містить 57-60% ДО2О. Найпоширеніше калійне добриво, що роблять із сильвініту в процесі поділу KCl і NaCl, воно базується на різній їхній розчинності й густоті. Це кристалічна сіль або гранули білий або рожевий кольори. Має гарні фізичні властивості, малогігроскопічна, не злежується, легко розсіюється, добре розчинна введенні.
Хлористий калій - основне калійне добриво. Містить в 4-5 разів менше хлору, чим сильвініт. Можна вносити під всі культури, на всіх типах ґрунтів і різних способів. Під чутливі до хлору культури краще вносити з осені, щоб хлор вимивався в глибокі шари ґрунту
30- і 40%. Не калійні солі - роблять змішуванням хлориду калію з розмеленим сильвінітом або каїнітом. Це кристали сірий, рожевий або жовтогарячий кольори. Добриво малогігроскопічне, не злежується, добре розсіюється
Калійні солі вносять під різні культури, але особливо вони коштовні під цукровий буряк і коренеплоди, оскільки в них утримується значна кількість натрію
Сульфат калію містить 45-52% ДО2О. Одержують виділенням з безхлорних калійних руд Прикарпатського родовища. Дуже коштовне безхлорне добриво, не гігроскопічне, не злежується. Рекомендують використовувати на різних типах ґрунтів, під всі культури, особливо ефективно вносити під культури, чутливі до хлору, і під овочі в закритому ґрунті. Однак це добриво досить дороге, що обмежує його використання
Калій-Електроліт - побічний продукт виробництва магнію. Містить 32-45% ДО2О в формі KCl, близько 30% NaCl, 2-3% MgCl2, 16% Na2O. Добриво містить багато хлору, тому його рекомендують вносити восени під нечутливі до хлору культури. Добре реагують на калій-електроліт кормові коренеплоди
Поташ містить 55-60% ДО2О. Це висококонцентроване, безхлорне калійне добриво, має сильнолужну реакцію, дуже гігроскопічне, розпливається, погано розсіюється. Рекомендують використовувати на кислих ґрунтах під культури, чутливі до хлору.
Під час використання калійних добрив варто пам'ятати, що всі вони добре розчиняються у воді. Після внесення в ґрунт швидко розчиняються й вступають у реакцію із ґрунтовим поглинаючим комплексом. Калій і інші катіони, що входять до складу калійних добрив, поглинаються колоїдною частиною ґрунту, а хлор залишається в ґрунтовому розчині й легко вимивається в більше глибокі шари ґрунту. У результаті цих реакцій знижується рухливість калію й можливість його вимивання.Ця форма калію доступна для рослин, коефіцієнт його використання з добрив досить високий - 60-70%. Ефективність калійних добрив краще проявляється на бідних калієм дерено-підзолистих ґрунтах легені гранулометричного складу й торф'яних ґрунтів. Найбільш ефективні отут калійно-магнезійниє добрива (калімагнезія, калімаг, каїніт і т.д.), які, крім калію, містять магній. На чорноземних ґрунтах калійні добрива застосовують переважно під культури, які засвоюють багато калію й натрію (цукровий буряк, соняшник, плодові, коренеплоди, овочі). На каштанових і сіроземних ґрунтах калійні добрива використовують залежно від виду культури, технології вирощування й змісту калію в ґрунті. Всі калійні добрива (крім поташу) - фізіологічно кислі солі, однак їхня фізіологічна кислотність значно менше, ніж в амонійних добривах, і проявляється тільки при тривалому використанні високих доз добрив під культури, які виносять велику кількість калію (соняшник, цукровий буряк, картопля, коренеплоди, овочі). Найбільший приріст урожаю після застосування калійних добрив одержують на ґрунтах Полісся й Лісостепу. У Степу ефективні помірні норми калійних добрив при збалансованому азотно-фосфорному харчуванні
Всі культури, чутливі до хлору, вимагають внесення безхлорних калійних добрив. Під зернові культури, цукровий буряк, кормові коренеплоди й злакові трави щонайкраще підходить хлористий калій і калійні солі, що містять натрій. Культури із сімейства хрестоцвітних (рапс, капуста, редька), бобових (горох, соя, нут) добре реагують на калійні добрива, що містять сірку (калімагнезія, калімаг, каїніт, сульфат калію). Прядильні культури й огірок добре реагують на внесення концентрованого хлориду калію. Хоча під льон, особливо на легких ґрунтах, краще застосовувати калімагнезію або сульфат калію
Калійні добрива набагато ефективніше впливають на величину врожаю і його якість, якщо їх застосовувати в комплексі з азотними й фосфорними добривами, а під цукровий буряк, картоплю, кукурудзу на зерно, овочі в зоні Полісся й Лісостепу - з органічними добривами. На кислих ґрунтах дія калійних добрив підвищується на тлі використання перевелися
Найкраще вносити калійні добрива під зяблеву оранку. Однак у випадку впровадження інтенсивних технологій оптимальний ефект дає проведення підгодівель у невеликі дозах
|
