|
Марчук І.У., Макаренко В.М., Розстальний В.Е.
Інформація надана виданням "Настоящий хозяин" за лютий 2004 року
Озима пшениця - головна зернова продовольча культура на Україні
Вона дає сталі врожаї в основних районах оброблення й має високу чуйність на застосування добрив. Висока вимогливість цієї культури до харчування пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати живильні речовини із важкорозчинних з'єднань у ґрунті. У той же час винос елементів харчування врожаєм досить високий і становить 110-130 кг/га азоту, 50-70 - фосфору й 70-90 кг/га калію (урожай - 40 ц/га).
Основна кількість живильних речовин озима пшениця поглинає в досить стислий термін (табл. 1) Азот і фосфор у рослину найбільше інтенсивно надходить у період від фази весняного кущіння до колосіння, коли відбувається інтенсивне зростання вегетативних органів на формування колосся. До фази колосіння рослини озимої пшениці поглинають 70-82% азоту й 75-85% фосфору. Надходження калію найбільше інтенсивно протікає в перший період вегетації й до фази колосіння досягає 90-100% від загальної кількості
У харчуванні озимої пшениці виділяється два відповідальних періоди
Перший період
У перший (осінній) період рослини озимої пшениці споживають відносно невелика кількість елементів харчування, але досить чутливі до їх недоліку
У цей період рослини повинні бути забезпечені помірним азотним харчуванням і підвищеним фосфорно-калійним. Фосфор і калій забезпечують розвиток кореневої системи, підвищують енергію кущіння, підсилюють синтез вуглеводів, сприяють кращому поглинанню світла. При надлишку азоту в цей період, навпаки, зменшується нагромадження вуглеводів у рослинах, погіршуються умови їхньої перезимівлі. При організації харчування озимої пшениці й у передпосівний період потрібно враховувати зміст доступних форм елементів у ґрунті й потреба рослин. Як показує практика, краще застосовувати в основні добрива тукосуміші, у яких можна встановлювати будь-яке співвідношення NPK.
Другий період
У другий (весняний) період найбільш чутливі рослини пшениці до азотного харчування. Навесні озима пшениця відновляє свій ріст і вимагає посиленого харчування азотом. У ґрунті в цей час мінеральних з'єднань азоту дуже мало, тому що процеси мобілізації азоту ґрунту через низькі температури протікають слабко, а нітрати вимилися з корненаселеного шаруючи з опадами в плині зими й ранньої навесні.
Відповідно до загальної схеми, перша азотна підгодівля проводиться на початку весняного відростання, тобто у фазі весняного кущіння, а точніше з настанням другого етапу органогенезу, що називається "критичним" відносно азоту. У цих умовах відбувається поновлення вегетації, що супроводжується інтенсивним зростанням надземних вегетативних органів, але, головне, що в конусі наростання заставляються найважливіші елементи продуктивності рослин - число листів і стебел, а отже, площа листової поверхні й густота посівів, формується габітус рослин. У цей період необхідно помірне азотне харчування, що забезпечує порівняно невисокі дози азотних добрив (30-50 кг/га). Їхня величина залежить від попередника, доз азоту, внесених до посіву й при посіві, кліматичних умов, фенологічного й біометричних спостережень і інших факторів. Надлишок азоту при ранній весняній підгодівлі також небажаний, оскільки може викликати полягання рослин уже у фазі трубкування
Для більше точного встановлення доз для азотної підгодівлі доцільно провести оперативну ґрунтову й рослинну діагностику й визначити стан мінерального харчування
Для одержання врожаю 50 ц/га й більше зміст живильних речовин повинне бути оптимальним. Маючи конкретної даної діагностики, можна коректувати дози підгодівлі
Дуже часто виникають питання про способи внесення й форми азотних добрив у цей період
Безумовно, більше прост і доступним є поверхневе внесення азоту у формі аміачної селітри, однак при цьому можливі втрати (до 2%) азоту. Більше ефективними є кореневі підгодівлі (метод Бузніцького), але технологічно й організаційно вони не завжди можливі. При цьому способі підгодівлі можна використовувати й інші форми азотних добрив, зокрема, карбамід
Фосфорно-калійні добрива в ранньовесняних підгодівлях застосовуються досить рідко. Їхнє застосування можливо в невисоких дозах за умови, що ці добрива не вносилися восени й тільки у вигляді кореневих підгодівель
Друга азотна підгодівля проводиться у фазі стеблування (утворення 1-2 вузлів соломини, п'ятий етап органогенезу), коли відбувається закладка покривних органів квітки й формується найважливіший елемент продуктивності - квітки й колоски. Для цього необхідно додаткове посилене харчування азотом. Воно підвищує також ростові процеси у фазі виходу в трубку. Доза азоту в цій підгодівлі коливається від 30 до 40 кг/га й коректується за даними листової діагностики
Застосування високих доз азоту в другій підгодівлі може викликати полягання рослин, особливо в умовах достатнього зволоження, що приводить до зниження врожаю і його якості. Для підвищення стійкості рослин до полягання необхідно передбачити обробку посівів препаратом ТУР у період кінець кущіння - початок стеблування й другий раз при утворенні другого-третього міжвузля, норма витрати 4 кг/га буд. в.
Третя азотна підгодівля проводиться у фазі колосіння (восьмий етап органогенезу) і сприяє підвищенню змісту білка в зерні на 1,5-2,5% і сирої клейковини на 3-5%. Вона також позитивно впливає на величину й масу зерна. Варто мати на увазі, що ефективність цієї підгодівлі залежить від умов погоди, а дози добрив - від результатів листової діагностики
Якщо на час колосіння вологість ґрунту в шарі 0-20 див дорівнює 50-80% Нв, підгодівлю проводити доцільно. При зволоженні менш 10 і більше 90% підгодівля недоцільна. На ефективність цих підгодівель впливають опади після них проведення
Рекомендований обсяг азоту для проведення літньої азотної підгодівлі становить 30-50 кг/га. Найбільш ефективний спосіб її застосування - обприскування рослин водяним розчином сечовини в безвітряну похмуру погоду в ранкові або вечірні годинники
Ефективність весняних і літніх азотних підгодівель залежить від комплексу умов і досягає мети при виконанні всіх вимог технології оброблення озимої пшениці
|
