| Які культури чутливі до реакції ґрунтового розчину в весняний період? |
До підвищеної реакції ґрунтового розчину (мається на увазі не тільки величина рН, а й концентрація солей) чутливі більшість сільськогосподарських культур. Тому при весняному внесенні добрив їх норма корегується в сторону зменшення і вноситься вона в декілька прийомів (до посіву, при посіві і в підживлення). |
| Як використовують рослинні рештки на добрива? |
Рослинні рештки в умовах дефіциту мінеральних добрив є вагомим засобом підвищення родючості ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур. До них відносять всі види нетоварної частини урожаю (солома, стебла, пожнивні і кореневі рештки тощо). Перед заробкою у ґрунт їх необхідно подрібнити та додати 10 кг азоту на 1 т решток. Забороняється використовувати рослинні рештки засмічені карантинними бур’янами. |
| Що таке картограма ґрунтів і як нею користуватися при розробці норм добрив? |
Картограма – це карта експлікації земель господарства, розбита на елементарні ділянки (5-20 га) на які наносять величини вмісту того чи іншого агрохімічного показника. Ділянки групуються за вмістом показника (низький, середній, високий) і зафарбовується у певний колір. Колір дає можливість оперативно орієнтуватися на рівень забезпеченості рослин тим чи іншим елементом і з урахуванням вмісту корегувати рекомендовані норми добрив у сторону збільшення чи зменшення. |
| Доступність сполук азоту, фосфору та калію добрив для живлення рослин. |
Всі азотні та калійні добрива розчинні у воді та доступні для живлення рослин. Однак певна частина катіонів NН4 + і К + можуть необмінно поглинатися глинистими мінералами грунту і переходити до важкодоступних форм для рослин. Фосфор доступний із водорозчинних добрив (амофос, діамофос, амофосна, частково нітроамофоска та суперфосфати). Але фосфор добрив (особливо суперфосфатів) піддається процесам хімічного зв’язування та переходить у важкодоступну форму.
|
| Які існують види живлення рослин? |
Живлення рослин – це процес переходу речовин із навколишнього середовища (повітря, грунту) до складу рослин. Розрізняють: повітряне живлення – живлення СО2 у процесі фотосинтезу; кореневе живлення – надходження в рослини води й поживних елементів з ґрунту через коріння (мінеральне живлення); позакореневе – нанесення елементів живлення у вигляді слабких водних розчинів на листову пластинку рослин. |
| Фізіологічна роль окремих елементів у житті рослин. |
Азот – елемент росту, входить до складу хлорофілу та білкових речовин. Фосфор - входить до складу клітини, нуклеїнових кислот, ферментів, складних ефірів, запасаючих та енергетичних речовин. Значна частина міститься у репродуктивних органах, де проходять процеси синтезу. Калій – міститься у клітинному соці, впливає на ростові та інші біохімічні процеси, синтез вуглеводнів, підвищує посухо- та морозостійкість рослин. |
| Економічна ефективність застосування добрив. |
Для визначення показників економічної ефективності добрив застосовують систему вартісних і натуральних показників (приріст урожаю, окупність одиниці діючої речовини добрив урожаєм і грошовим показником, собівартість, чистий прибуток, якісні показники продукції й інше). У середньому окупність 1 кг NРК зерном пшениці становить 3-6 кг, коренеплодами цукрових буряків 18-41, насінням соняшнику 1,5-2,5 кг. У грошовому еквіваленті окупність 1 кг NРК добрив в Україні становить 3,0-4,0 грн.
|
| Які умови ефективного зберігання добрив? |
Деякі односторонні мінеральні добрива мають високу гігроскопічність, тому при зберіганні можуть злежуватися, що затрудняє їх внесення. Компоненти із яких виготовляють тукосуміші мають низьку гігроскопічність, тому навіть в умовах високої зволоженості довгий час можуть зберігати високу сипучість.
Взагалі зберігання добрив потребує сухих з хорошою аерацією приміщень, які мають відповідну пожежну безпеку. |
| Особливості удобрення ріпаку. |
Культура досить вибаглива до попередника та поживного режиму. Особливо позитивно реагує на азот, кальцій, калій та сірку. Доза азоту складає 100-130 кг/га, фосфору – 60-80 і калію – 100-130 кг/га. Система удобрення передбачає основне (60-70% NРК), рядкове (по 10 кг/га NРК) удобрення та підживлення (ефективне в зоні достатнього зволоження як азотом, так і повним NРК). Добре реагує на мікроелементи: бор, марганець і сірку. |
| Особливості удобрення картоплі. |
Культура має слабо розвинену кореневу систему, проте винесення Nрк вище чим в зернових. Ефективним під картоплю є поєднання органічних і мінеральних добрив. Можливими є наступні системи добрива: Полісся - N 90 Р 70 До 120 Лісостеп - N 50-60 Р 60-90 До 60-90. 60-70% вказаної норми вносять до основного добрива, 10-15% в лунки при посіві і 20-25% в підживлення. Добре реагує на бір, магній, мідь.
Під дану культуру слід використовувати без хлорні калійні добрива |
