| Особливості удобрення бобових. |
Помилковою є думка, що високий врожай бобових можна отримати без застосування добрив. По виносу азоту і фосфору дана культура стоїть на одному рівні з кукурудзою. Для Лісостепу доза азоту складає 30-40 кг/га, для Степу 40-60 кг/га. Дози фосфору та калію в Поліссі та Лісостепу становлять 50-60 кг/га, в Степу 20-30 кг/га.80-90% від повної норми вноситься з осені чи весною під передпосівну культивацію та 10-20% при посіві. Бобові добре реагують на мікроелементи: молібден, мідь, марганець. |
| Особливості удобрення соняшника. |
За виносом NРК соняшник домінує над усіма культурами. Крім того, в останній час висівають сорти та гібриди потенційна урожайність яких досягає 50-70 ц/га. Посиленого живлення вимагає також значне збільшення посівних площ соняшника. Рекомендується вносити на 1 га, кг: N 60-80 Р 50-70 К 30-60 . Норма калію залежить від регіону вирощування і його вмісту в ґрунті. У більшості випадків 80-90% вказаної норми краще вносити в основне удобрення і 10-20% локально при посіві. Весною добрива краще вносити пунктирно-стрічковим способом (30 см) впоперек посіву. Можна додавати цинк і мідь. |
| Особливості удобрення ячменю. |
Ячмінь – культура з дуже коротким вегетаційним періодом і слабко розвиненою кореневою системою. Загальна норма добрив становить N 60-80 Р 60-80 К 40-60 . Біля 80-90% цієї норми рекомендується вносити в основне удобрення (при весняному внесенні доза знижується на 20-30%), решту вносять при посіві. При вирощуванні пивоваренних сортів ячменю дозу азоту знижують на 30-50%, тоді як дозу калію підвищують на таку ж величину |
| Особливості удобрення кукурудзи. |
Ця культура дуже вибаглива до умов живлення. Залежно від зони вирощування можливі наступні системи удобрення:
а) Лісостеп: основне удобрення – 60% азоту і 80-90% фосфору та калію від річної норми; рядкове удобрення – по 10 кг/га NРК; підживлення – 30-40 кг/га азоту;
б) Степ: основне удобрення – 90% NРК від річної норми і по 10 кг/га NРК в рядки при посіві. Добре реагує на внесення мікроелементів: Zn, Cu, Mo.
Якщо з осені добрива не вносилися - можливе весняне їх застосування, але в помірних дозах до посіву (краще пунктирно впоперек посіву на глибину 12-16 см). Дози встановлюють залежно від типу грунту, сорту, клімату та величини урожаю. |
| Особливості удобрення озимої пшениці. |
Незалежно від регіону в основне удобрення під дану культуру вносять до 30% азоту і до 90% фосфору та калію. При посіві вносять по 10 кг NРК на 1 га. На величину врожаю та його якість позитивно впливають весняно-літні підживлення. Ранньовесняні підживлення можна проводити поверхневим та кореневим способами (метод Бузницького). Доза азоту та кількість весняних підживлень залежить від часу настання весняного відновлення вегетації. На вміст білку, клейковини та її якість хороший ефект дає літнє позакореневе підживлення сечовиною (30 кг/га). |
| Особливості удобрення цукрових буряків. |
а) Зона достатнього зволоження (більше 600 мм опадів), застосовується трьохланкова система удорення: основне – органічні добрива + 60-70% повної норми NРК + B, Zn, Mn, Mo; рядкове – 10-15 кг/га NРК (локально); дворазове підживлення по 30-40 кг/га NРК (можливе позакореневе внесення);
б) Зона нестійкого зволоження, двохланкова система удобрення: основне - 70-90% повної норми NРК, рядкове – 10-15 кг NРК. Кореневе підживлення (30-40 кг/га NРК) можливе за умови наявності достатньої кількості вологи, а також коли восени була внесена недостатня кількість опадів; в) Зона недостатнього зволоження: основне удобрення – 80-90% NРК від річної норми, 10-20% в рядки при посіві. Можливе позакореневе підживлення азотом і калієм. Якщо восени добрива не вносилися, можливе весняне внесення помірних доз під передпосівний обробіток і 20-30 кг/га NРК локально при посіві. Дози добрив в основне удобрення встановлюються в залежності від типу ґрунту і планового врожаю. |
| Які розміри втрат поживних елементів із добрив в осінньо-зимовий і літній періоди? |
Фосфор і калій, які вносяться в ґрунту в основне удобрення практично не втрачаються, оскільки поглинаються ґрунтовим вбирним комплексом, однак із часом можуть переходити у важкодоступні форми. Азот втрачається на 20-30% за несвоєчасної заробки в ґрунт. Значні його втрати можливі в осінньо-зимовий період (0,5 кг на 1 мм опадів) з добрив, в яких азот знаходиться в нітратній формі (аміачна селітра, нітроамофоска). |
| Коефіцієнти використання елементів живлення з добрив і грунту. |
У середньому з мінеральних добрив у рік внесення використовується: азоту – 50-60%, фосфору – 20-25%, калію – 60-70%. Однак дані цифри можуть змінюватися в залежності від виду добрив, культури та кліматичних умов. Використання NРК із ґрунту залежить від їхнього вмісту в ґрунті, культури та клімату і змінюється в межах 12-35% для азоту, 6-25% для фосфору та 10-65% для калію. |
| Способи розрахунку норм добрив. |
Найпоширенішим є використання рекомендованих норм, які встановлені на підставі польових дослідів і корегуються за даними агрохімічного аналізу ґрунту. Досить часто використовують розрахункові методи, які базуються на величині запланованого врожаю, даних агрохімічного аналізу ґрунту та розрахунок норм добрив за нормативами затрат поживних елементів на формування урожаю з урахуванням кліматичних умов, особливостей сорту чи гібриду. |
| Використання мікродобрив. |
Найефективнішим способом внесення мікродобрив є обпудрювання насіння і проведення позакореневого підживлення (нанесення розчину на листкову пластинку). Виготовлення тукосумішей дає можливість наносити мікроелементи на гранули їх складових частин у необхідній кількості під час їх підготовки, що забезпечує рівномірність їх внесення і підвищує коефіцієнт використання елемента. |
