| Які культури чутливі до реакції ґрунтового розчину в весняний період? |
До підвищеної реакції ґрунтового розчину (мається на увазі не тільки величина рН, а й концентрація солей) чутливі більшість сільськогосподарських культур. Тому при весняному внесенні добрив їх норма корегується в сторону зменшення і вноситься вона в декілька прийомів (до посіву, при посіві і в підживлення). |
| Як використовують рослинні рештки на добрива? |
Рослинні рештки в умовах дефіциту мінеральних добрив є вагомим засобом підвищення родючості ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур. До них відносять всі види нетоварної частини урожаю (солома, стебла, пожнивні і кореневі рештки тощо). Перед заробкою у ґрунт їх необхідно подрібнити та додати 10 кг азоту на 1 т решток. Забороняється використовувати рослинні рештки засмічені карантинними бур’янами. |
| Що таке картограма ґрунтів і як нею користуватися при розробці норм добрив? |
Картограма – це карта експлікації земель господарства, розбита на елементарні ділянки (5-20 га) на які наносять величини вмісту того чи іншого агрохімічного показника. Ділянки групуються за вмістом показника (низький, середній, високий) і зафарбовується у певний колір. Колір дає можливість оперативно орієнтуватися на рівень забезпеченості рослин тим чи іншим елементом і з урахуванням вмісту корегувати рекомендовані норми добрив у сторону збільшення чи зменшення. |
| Доступність сполук азоту, фосфору та калію добрив для живлення рослин. |
Всі азотні та калійні добрива розчинні у воді та доступні для живлення рослин. Однак певна частина катіонів NН4 + і К + можуть необмінно поглинатися глинистими мінералами грунту і переходити до важкодоступних форм для рослин. Фосфор доступний із водорозчинних добрив (амофос, діамофос, амофосна, частково нітроамофоска та суперфосфати). Але фосфор добрив (особливо суперфосфатів) піддається процесам хімічного зв’язування та переходить у важкодоступну форму.
|
| Які існують види живлення рослин? |
Живлення рослин – це процес переходу речовин із навколишнього середовища (повітря, грунту) до складу рослин. Розрізняють: повітряне живлення – живлення СО2 у процесі фотосинтезу; кореневе живлення – надходження в рослини води й поживних елементів з ґрунту через коріння (мінеральне живлення); позакореневе – нанесення елементів живлення у вигляді слабких водних розчинів на листову пластинку рослин. |
| Фізіологічна роль окремих елементів у житті рослин. |
Азот – елемент росту, входить до складу хлорофілу та білкових речовин. Фосфор - входить до складу клітини, нуклеїнових кислот, ферментів, складних ефірів, запасаючих та енергетичних речовин. Значна частина міститься у репродуктивних органах, де проходять процеси синтезу. Калій – міститься у клітинному соці, впливає на ростові та інші біохімічні процеси, синтез вуглеводнів, підвищує посухо- та морозостійкість рослин. |
| Економічна ефективність застосування добрив. |
Для визначення показників економічної ефективності добрив застосовують систему вартісних і натуральних показників (приріст урожаю, окупність одиниці діючої речовини добрив урожаєм і грошовим показником, собівартість, чистий прибуток, якісні показники продукції й інше). У середньому окупність 1 кг NРК зерном пшениці становить 3-6 кг, коренеплодами цукрових буряків 18-41, насінням соняшнику 1,5-2,5 кг. У грошовому еквіваленті окупність 1 кг NРК добрив в Україні становить 3,0-4,0 грн.
|
| Які умови ефективного зберігання добрив? |
Деякі односторонні мінеральні добрива мають високу гігроскопічність, тому при зберіганні можуть злежуватися, що затрудняє їх внесення. Компоненти із яких виготовляють тукосуміші мають низьку гігроскопічність, тому навіть в умовах високої зволоженості довгий час можуть зберігати високу сипучість.
Взагалі зберігання добрив потребує сухих з хорошою аерацією приміщень, які мають відповідну пожежну безпеку. |
| Особливості удобрення ріпаку. |
Культура досить вибаглива до попередника та поживного режиму. Особливо позитивно реагує на азот, кальцій, калій та сірку. Доза азоту складає 100-130 кг/га, фосфору – 60-80 і калію – 100-130 кг/га. Система удобрення передбачає основне (60-70% NРК), рядкове (по 10 кг/га NРК) удобрення та підживлення (ефективне в зоні достатнього зволоження як азотом, так і повним NРК). Добре реагує на мікроелементи: бор, марганець і сірку. |
| Особливості удобрення картоплі. |
Культура має слабо розвинену кореневу систему, проте винесення Nрк вище чим в зернових. Ефективним під картоплю є поєднання органічних і мінеральних добрив. Можливими є наступні системи добрива: Полісся - N 90 Р 70 До 120 Лісостеп - N 50-60 Р 60-90 До 60-90. 60-70% вказаної норми вносять до основного добрива, 10-15% в лунки при посіві і 20-25% в підживлення. Добре реагує на бір, магній, мідь.
Під дану культуру слід використовувати без хлорні калійні добрива |
| Особливості удобрення бобових. |
Помилковою є думка, що високий врожай бобових можна отримати без застосування добрив. По виносу азоту і фосфору дана культура стоїть на одному рівні з кукурудзою. Для Лісостепу доза азоту складає 30-40 кг/га, для Степу 40-60 кг/га. Дози фосфору та калію в Поліссі та Лісостепу становлять 50-60 кг/га, в Степу 20-30 кг/га.80-90% від повної норми вноситься з осені чи весною під передпосівну культивацію та 10-20% при посіві. Бобові добре реагують на мікроелементи: молібден, мідь, марганець. |
| Особливості удобрення соняшника. |
За виносом NРК соняшник домінує над усіма культурами. Крім того, в останній час висівають сорти та гібриди потенційна урожайність яких досягає 50-70 ц/га. Посиленого живлення вимагає також значне збільшення посівних площ соняшника. Рекомендується вносити на 1 га, кг: N 60-80 Р 50-70 К 30-60 . Норма калію залежить від регіону вирощування і його вмісту в ґрунті. У більшості випадків 80-90% вказаної норми краще вносити в основне удобрення і 10-20% локально при посіві. Весною добрива краще вносити пунктирно-стрічковим способом (30 см) впоперек посіву. Можна додавати цинк і мідь. |
| Особливості удобрення ячменю. |
Ячмінь – культура з дуже коротким вегетаційним періодом і слабко розвиненою кореневою системою. Загальна норма добрив становить N 60-80 Р 60-80 К 40-60 . Біля 80-90% цієї норми рекомендується вносити в основне удобрення (при весняному внесенні доза знижується на 20-30%), решту вносять при посіві. При вирощуванні пивоваренних сортів ячменю дозу азоту знижують на 30-50%, тоді як дозу калію підвищують на таку ж величину |
| Особливості удобрення кукурудзи. |
Ця культура дуже вибаглива до умов живлення. Залежно від зони вирощування можливі наступні системи удобрення:
а) Лісостеп: основне удобрення – 60% азоту і 80-90% фосфору та калію від річної норми; рядкове удобрення – по 10 кг/га NРК; підживлення – 30-40 кг/га азоту;
б) Степ: основне удобрення – 90% NРК від річної норми і по 10 кг/га NРК в рядки при посіві. Добре реагує на внесення мікроелементів: Zn, Cu, Mo.
Якщо з осені добрива не вносилися - можливе весняне їх застосування, але в помірних дозах до посіву (краще пунктирно впоперек посіву на глибину 12-16 см). Дози встановлюють залежно від типу грунту, сорту, клімату та величини урожаю. |
| Особливості удобрення озимої пшениці. |
Незалежно від регіону в основне удобрення під дану культуру вносять до 30% азоту і до 90% фосфору та калію. При посіві вносять по 10 кг NРК на 1 га. На величину врожаю та його якість позитивно впливають весняно-літні підживлення. Ранньовесняні підживлення можна проводити поверхневим та кореневим способами (метод Бузницького). Доза азоту та кількість весняних підживлень залежить від часу настання весняного відновлення вегетації. На вміст білку, клейковини та її якість хороший ефект дає літнє позакореневе підживлення сечовиною (30 кг/га). |
| Особливості удобрення цукрових буряків. |
а) Зона достатнього зволоження (більше 600 мм опадів), застосовується трьохланкова система удорення: основне – органічні добрива + 60-70% повної норми NРК + B, Zn, Mn, Mo; рядкове – 10-15 кг/га NРК (локально); дворазове підживлення по 30-40 кг/га NРК (можливе позакореневе внесення);
б) Зона нестійкого зволоження, двохланкова система удобрення: основне - 70-90% повної норми NРК, рядкове – 10-15 кг NРК. Кореневе підживлення (30-40 кг/га NРК) можливе за умови наявності достатньої кількості вологи, а також коли восени була внесена недостатня кількість опадів; в) Зона недостатнього зволоження: основне удобрення – 80-90% NРК від річної норми, 10-20% в рядки при посіві. Можливе позакореневе підживлення азотом і калієм. Якщо восени добрива не вносилися, можливе весняне внесення помірних доз під передпосівний обробіток і 20-30 кг/га NРК локально при посіві. Дози добрив в основне удобрення встановлюються в залежності від типу ґрунту і планового врожаю. |
| Які розміри втрат поживних елементів із добрив в осінньо-зимовий і літній періоди? |
Фосфор і калій, які вносяться в ґрунту в основне удобрення практично не втрачаються, оскільки поглинаються ґрунтовим вбирним комплексом, однак із часом можуть переходити у важкодоступні форми. Азот втрачається на 20-30% за несвоєчасної заробки в ґрунт. Значні його втрати можливі в осінньо-зимовий період (0,5 кг на 1 мм опадів) з добрив, в яких азот знаходиться в нітратній формі (аміачна селітра, нітроамофоска). |
| Коефіцієнти використання елементів живлення з добрив і грунту. |
У середньому з мінеральних добрив у рік внесення використовується: азоту – 50-60%, фосфору – 20-25%, калію – 60-70%. Однак дані цифри можуть змінюватися в залежності від виду добрив, культури та кліматичних умов. Використання NРК із ґрунту залежить від їхнього вмісту в ґрунті, культури та клімату і змінюється в межах 12-35% для азоту, 6-25% для фосфору та 10-65% для калію. |
| Способи розрахунку норм добрив. |
Найпоширенішим є використання рекомендованих норм, які встановлені на підставі польових дослідів і корегуються за даними агрохімічного аналізу ґрунту. Досить часто використовують розрахункові методи, які базуються на величині запланованого врожаю, даних агрохімічного аналізу ґрунту та розрахунок норм добрив за нормативами затрат поживних елементів на формування урожаю з урахуванням кліматичних умов, особливостей сорту чи гібриду. |
| Використання мікродобрив. |
Найефективнішим способом внесення мікродобрив є обпудрювання насіння і проведення позакореневого підживлення (нанесення розчину на листкову пластинку). Виготовлення тукосумішей дає можливість наносити мікроелементи на гранули їх складових частин у необхідній кількості під час їх підготовки, що забезпечує рівномірність їх внесення і підвищує коефіцієнт використання елемента. |
| Осоливості весняного внесення добрив. |
Весняне внесення добрив потребує врахування відношення культури до реакції ґрунтового розчину, кліматичних умов регіону та форм мінеральних добрив. Як правило необхідна норма корегується в сторону зменшення і вноситься в три прийоми: передпосівне (кращим способом є стрічкове внесення впоперек посіву на глибину 12-18 см), рядкове (локально при посіві) і підживлення. |
Особливості основного підживлення сільськогосподарських культур |
Основне удобрення становить 70% від загальної норми внесення добрива і забезпечує живлення рослин поживними елементами протягом усієї вегетації. Для більшості культур ця доза вноситься під основний обробіток ґрунту восени на глибину 18–30 см. В окремих випадках (організаційні, фінансові, кліматичні й інші умови) можливе весняне внесення, але воно потребує певних уточнень |
| Особливості використання аміачної селітри та сечовини. |
Сечовина (46% N у формі NН 2 ) може бути використана в різні строки, оскільки форма азоту в добриві виключає його втрати. Одиниця діючої речовини в сечовині на 50-60 коп. нижча від аміачної селітри. Аміачна селітра (34% N у формі NН 4 + і NО 3 - по 17%). За основного внесення нітратна форма легко вимивається за осінньо-зимовий період. |
| Способи та строки внесення добрив. |
Система удобрення культур передбачає основне, передпосівне, припосівне (рядкове) внесення добрив і підживлення. Класична схема передбачає 70% від загальної норми добрив вносити в основне удобрення, 10% у рядки при посіві і 20% в підживлення. З урахуванням типу ґрунту і кліматичних умов можливі й інші варіанти. |
| Оцінка роздільного внесення простих мінеральних добрив і тукосумішей. |
Внесення простих односторонніх добрив вимагає триразового проходження агрегату по полю, що в 2 раза збільшує затрати коштів і часу, а також травмує ґрунт. Такий спосіб внесення значно погіршує рівномірність розміщення добрив по поверхні ґрунту, що за даними світової та вітчизняних практик знижує продуктивність культури на 38%. Тукосуміші вносяться за один прийом, що практично усуває вищезазначені недоліки і підвищує коефіцієнт використання поживних елементів рослиною. |
| Порівняльна характеристика нітроамофосок і тукосумішей. |
Нітроамофоски містять поживні елементи в рівних (1:1:1) співвідношеннях, що в більшості випадків не відповідає потребам ґрунту та рослини. Крім того, 40% азоту в цьому добриві міститься у нітратній формі, яка має здатність промиватися за осінньо-весняний період (1 мм опадів зумовлює втрати 0,5 кг азоту). Одиниця діючої речовини в НАФК на 20% дорожча порівняно з тукосумішами. Всі наведені недоліки в тукосумішах відсутні. |
| Переваги тукосумішей перед односторонніми мінеральними добривами. |
Тукосуміші містять елементи живлення у співвідношеннях, які вимагає родючість ґрунту і біологія культури з урахуванням планового урожаю, кліматичних умов і фінансових можливостей виробника. Вартість одиниці діючої речовини NРК в них на 20-30% нижча, а їх використання дає можливість удвічі знизити затрати на вантажно-транспортні роботи і внесення. Внесення окремо односторонніх добрив погіршує рівномірність їх розміщення по поверхні ґрунту, що на 30% знижує врожайність. |
| Технологія виготовлення тукосумішей. |
Тукосуміші готуються на базі висококонцентрованих екологічно безпечних простих і комплексних добрив з хорошими фізико-хімічними властивостями шляхом їх механічного змішування за сучасними технологіями. Добрива, які при цьому використовуються (сечовина – 46% N; амофос – 12% N і 52% Р 2 О 5 ; КСІ – 60% К 2 О, каліймагнезія – 29% К 2 О) містять поживні елементи в легкодоступній формі і не мають втрат NРК. |
| Коли та за яких умов розпочалося використання тукосумішей? |
Початок використання сумішей пов’язаний із впровадженням інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які вимагали збалансованого живлення рослин. Застосування високопродуктивних сортів і гібридів вимагає всебічного урахування вмісту поживних елементів у ґрунті, біологічних особливостей рослин і кліматичних умов, тому реалізація можливостей таких сортів і гібридів можлива за умов внесення висококонцентрованих і збалансованих тукосумішей. |
| Взаємовплив дії добрив і засобів захисту рослин. |
Добрива впливають на ценоз культур, від них залежать умови розвитку як культурних рослин так і бур’янів, хвороб і шкідників. Цей вплив проявляється на зміні мікроклімату в посівах, морфолого-біологічних особливостей рослин, зміщенні фаз їх розвитку, що створює передумови для коливання в досить широких межах рівнів розвитку хвороб, розмноження шкідників і бур’янів. Крім того добрива безпосередньо діють на всі види бур’янів, значну групу шкідників і хвороб. |
| Асортимент мікродобрив. |
Із мікродобрив використовують солі мікроелементів: молібденовокислий амоній, сірчанокислі цинк, мідь і марганець, борну кислоту. В останній час широко використання набули комплексні халатні препарати фірм „Реаком”, „Еколіст”, „Хайфе” та інших. |
| Асортимент комплексних добрив. |
Із комплексних добрив найбільш широко використовують амофос, діамофос, нітроамофоску та нітрофоску. Незначне поширення мають амофоска і рідкі комплексні добрива. |
| Асортимент калійних добрив. |
Основним видом калійних добрив, що широко використовується на Україні є хлористий калій. У незначних обсягах застосовують каліймагнезію і каїніт. |
| Асортимент фосфорних добрив. |
Із фосфорних добрив на Україні використовують суперфосфати та в досить обмеженій кількості фосфоритне борошно та відходи металургійної промисловості (томасшлак, фосфатшлак) |
| Асортимент азотних добрив. |
Серед азотних добрив переважають сечовина (NН 2 ) 2 СО, аміачна селітра NН 4 NО 3 , рідкі аміачні добрива NН 4 ОН, NН 3. В експорті азотних добрив % займає сечовина, аміачна селітра та інші азотні добрива. |
| Яку роль відіграє ґрунтова діагностика при розробці програми живлення рослин? |
Ґрунтова діагностика дає можливість визначити вміст поживних елементів у ґрунті та встановити рівень забезпеченості для культур. На підставі цих даних із урахуванням біологічних особливостей культури, кліматичних умов, планованої урожайності й економічних можливостей господарства розробляється науково-обґрунтована програма живлення рослин. |
| Сучасний стан насиченості органічними та мінеральними добривами та вплив її на рівень урожайності сільськогосподарських культур. |
Станом на 2004 р. насиченість органічними добривами складала 1,2-1,5 т/га (проти 9 т/га у 1985р.) і мінеральними – 20 кг діючої речовини NРК (проти 140-160 кг/га у 1985 р.). Зниження насиченості зумовила зменшення урожайності зернових у 1,5-1,8 раза, технічних культур у 1,5 раза. |
| Яку роль відіграють окремі фактори у формуванні урожаю сільськогосподарських культур? |
У середньому по Україні у формуванні додаткового приросту врожаю культур добрива займають 30-40%, насіння – 10-20, засоби захисту рослин – 20-25, сівозміна – 10, обробіток ґрунту – 20-30%. |
| Що розуміється під поняттям продуктивність культури? |
Поняття продуктивності рослин включає дві складові частини: а) величину урожаю; б) якісні показники рослинницької продукції. |
| Яким в даний час є стан родючості ґрунтів? |
За даними „Центрдержродючість” у 2002 р. баланс гумусу становив: на Поліссі – 0,76 т/га, у Лісостепу – 0,48, у Степу - 0,81, у середньому по Україні – 0,68 т/га. Втрати гумусу по Україні становлять 0,05% щорічно. У ґрунтах усіх регіонів істотно знизився вміст поживних елементів.
|
| Що таке родючість ґрунту? |
Здатність ґрунту задовольняти потребу рослин елементами живлення, водою, вуглекислим газом, забезпечувати кореневу систему достатньою кількістю повітря та тепла для нормального росту і розвитку рослин. |
| Досягнення яких результатів передбачає впровадження програми живлення рослин? |
Збереження та підвищення родючості ґрунту без порушення екологічного стану довкілля, підвищення продуктивності сільськогосподарських культур (урожай та якість), забезпечення стабільної (3-4 грн. на 1 грн. затрат) окупності затрат. |
| Що включає в себе програма живлення рослин? |
Програма живлення рослин включає себе збір банку інформації про культуру і регіон її вирощування, оперативну і стратегічну діагностику ґрунтів, розробку і узгодження на основі цих даних програми живлення культур, підписання контракту, поставка тукосумішей і агрохімічний супровід програми.
|
